Психологічний супровід обдарованих учнів під час навчання в Малій Академії Наук з метою створення оптимальних умов для їх наково-дослідницької діяльності Розбудова
демократичної, правової держави потребує від освітніх закладів вжити заходи
щодо збереження і розвитку потенціалу нації.
Сучасна освіта висуває
завищений інтерес до проблеми обдарованості учнів. Тому центром концепції
розвитку навчальних закладів школи нового типу є творча особистість,
робота з тими дітьми, які виділяються насамперед рівнем розумового розвитку.
У сучасній педагогіці
багато говориться про переорієнтацію освіти від передачі учням знань, умінь та
навичок до формування компетентностей, здатностей, якостей. В сучасному світі
ринкових відносин особливо важливо не тільки те, що людина багато знає, а те що
вона вміє свої знання застосувати на практиці, готова і здатна це зробити. При
цьому особливої цінності набувають уміння швидко і всебічно проаналізувати
проблемну ситуацію, здатності знайти цікаве (нестандартне) рішення проблеми,
взяти відповідальність за прийняття рішення.
Щоб дитина була готовою до такої діяльності дуже важливими для неї є
формування дослідницької компетентності.
Базуючись на моделі дослідницької компетентності, можна стверджувати, що
формування дослідницької компетентності потребує врахування значного розмаїття
необхідних здатностей, а у зв’язку з цим інтеграції різних підходів і поглядів.
Саме ця компетентність формується в учнів під час навчання в Малій Академії
Наук
Творча дослідницька діяльність, дозволяє повною мірою розкрити природні
здібності учнів, допомагає знайти їм своє місце в житті, вчить ставити перед
собою цілі й досягати їх.
Творча активність інтерпретується, як
процес самоорганізації, що забезпечується наявністю пізнавальних задач.
Творчість проявляється при самостійному дослідженні різного роду задач, пошуку
вирішення проблем, а також уміння зорієнтуватися у тій чи іншій ситуації,
вміння користуватися знаннями для реальних умов існування, тому психологічний супровід творчої пошукової
діяльності учнів сприяє створенню оптимальних умов для такої діяльності дітей.
При створенні умов та мотивації учнів
для написання науково-дослідницьких робіт необхідно проводити не тільки
індивідуальну роботу але й розвивати необхідні навички та компетентності на
уроках та в позаурочний час. Цей процес має бути системним та
комплексним. Ця
робота має певні етапи:
І етап Пошук творчо розвинених дітей
Педагогам
та психологу навчального закладу необхідно
створювати сприятливі умови та підготовку учнів до створення
науково-дослідницьких робіт. Заохочувати та підтримувати в створенні
науково-дослідницьких робіт можна всіх бажаючих учнів. Але не кожний учень
зможе виконати цю роботу від початку до кінця, дотримуючись всіх вимог та
проводячи глибокі дослідження з того чи іншого предмету. Тому перед педагогами стає
завдання знайти творчо розвинену дитину та працювати з нею поглиблюючись в
теорію та проводячи практичні дослідження. Це є запорукою успіху
науково-дослідницької діяльності.
Виявлення творчо-розвинених дітей
пов’язане з аналізом розвитку конкретної дитини. Цей процес має пряме
відношення до шкільного психолога та великої кількості тестів та діагностик.
Тому необхідно спрямовувати зусилля на поступовий, поетапний пошук творчо
розвинених дітей у процесі їх навчання за спеціальними програмами (найчастіше у
системі додаткової освіти).
ІІ етап. Мотивація написання науково - дослідницьких
робіт.
Проблема формування мотивації до науково-дослідницьких
робіт завжди була актуальною. Як відомо, зміст досліджень, його значимість для
школяра лежать в основі мотиваційної сфери. Від змісту досліджень залежить
спрямованість школяра, тобто мотиви науково-дослідницької діяльності. Учень має точно знати для чого саме йому потрібні ці
знання, вміння та навички, основним
фактором є свідоме виконання роботи.
ІІІ етап. Самостійна робота учнів.
Виконання науково-дослідницьких робіт
потребує від дитини вміння працювати самостійно. Самостійна навчальна робота
учнів - оволодіння науковими знаннями, практичними вміннями та навичками в усіх
формах організації навчання, як під керівництвом учителя, так і без нього.
Цілями такого навчання, з погляду перспективи написання науково-дослідницької
роботи, мають бути: закріплення, поглиблення, розширення та систематизація
знань;
ІV етап. Використання технології
проблемного навчання.
Готуючи дітей до написання
науково-дослідницьких робіт, слід звернути увагу на готовність дитини до такого
виду діяльності. Потрібно, щоб дитина відчувала себе впевнено проводячи
дослідження. На уроках для досягнення
цієї мети можна використовувати технологію проблемного навчання.
Проблемне навчання – така організація
процесу навчання, в основі якої лежить створення викладачем самостійної
пошукової діяльності школярів із розв’язанням навчальних проблем.Під час
проблемного викладання вчитель поставивши проблему, розкриває шлях її
вирішення, демонструє учням хід наукового мислення, змушує їх слідкувати за
рухом думки до істини, робить їх співучасниками наукового пошуку. Користуючись
цією технологією дуже просто організовувати будь-яку дослідницьку діяльність,
адже учнів систематично спонукають до самостійного розмірковування, активного
пошуку відповіді на проблемне питання. Дослідницька діяльність за таких умов є
в повній мірі самостійним пошуком учнем розв’язання проблеми.
Технологія проблемного навчання не
тільки набуттю учнем необхідної системи знань, але й досягненню високого рівня
їх розумового розвитку, формуванню в них здатності до самостійного оволодіння
знань шляхом власної творчої діяльності. Тобто формує сприятливі умови для
початку науково-дослідницької роботи учнів.
V етап. Використання проектної методики.
Для підготовки дітей до формування своїх
науково-дослідницьких робіт від постановки проблеми до оформлення і захисту
своїх робіт, доцільно користуватися проектною методикою. Цей метод використовується для організації процесу отримання
знань під час уроків, виконання домашніх завдань, а головне - для реалізації
науково-дослідницької діяльності учнів в рамках участі їх у Всеукраїнському
конкурсі МАН.
Основною метою створення проектів в
контексті проблеми що розглядається є прищеплення учням уміння користуватися
дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору,
висування гіпотез, уміння робити висновки. Існує кілька типів проектів: творчі,
ігрові, інформаційні, дослідницькі. Але для створення умов для проведення науково-дослідницьких
робіт особливу увагу необхідно приділяти дослідницьким проектам. Саме цей тип
проектів дозволяє школярам вчитися самостійно отримувати знання, критично
оцінювати інформацію, висувати гіпотезу, доводити її право на існування.
Дослідницькі проекти мають структуру
наближену до справжніх наукових досліджень. Вони припускають аргументацію
актуальності теми, визначення проблеми, предмета, об’єкта, цілей і завдань
дослідження.
Обов’язкове висунення гіпотези
дослідження, позначення методів дослідження й проведення експерименту.
Закінчується проект обговоренням і оформленням результатів, формулюванням
висновків і позначенням проблем на подальшу перспективу дослідження.
Проектна технологія орієнтована перш за
все на самостійну діяльність учнів, отже можна використовувати будь-який з
типів проектів для створення умов для подальшого розвитку учнів і створення
науково-дослідницьких робіт.
VІ етап. Підготовка
до захисту науково-дослідницької роботи
Запорукою
успішної реалізації особистості в суспільстві є сформовані навички
самопрезентації; одним з найважливіших чинників у цьому є розвинене на високому
рівні усне мовлення людини, а саме: уміння послідовно, аргументовано, логічно,
грамотно викладати думки, брати участь у дискусії, упевнено відстоювати свою
точку зору, доцільно ставити питання й робити зауваження. Можна
написати геніальну наукову роботу, бути автором унікальних досліджень, але при
цьому не зуміти чітко, логічно й доступно оприлюднити свої здобутки.
Тож не випадково
підготовка до публічного виступу є одним з найважливіших напрямків у системі
роботи з обдарованими дітьми, зокрема з тими, хто готується до конкурсу-захисту
науково-дослідницьких робіт МАН.
На основі поданого
матеріалу можна зробити висновок, що в умовах оновлення змісту і структури
сучасної освіти проблема розвитку творчих здібностей учнів набуває нове
звучання і вимагає подальшого осмислення. Наш час – час змін. Зараз нашій
країні потрібні люди, здатні ухвалювати швидкі нестандартні рішення, що уміють
творчо мислити.
Творчість - це діяльність, що породжує щось
якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю і
суспільно-історичною унікальністю.Творче навчання як і будь-який процес
навчання вимагає дотримання певних правил і створення необхідний умов для його
реалізації.
| 
